Як облаштовувати монолітні підлоги
Коли проектуються заміські будинки, котеджі, то більшість архітекторів передбачають пристрій монолітних підлог по грунту. Це самий практичний, надійний і економічний метод перекриття цокольного рівня в будинках.
За своєю структурою він нагадує листковий пиріг, встановлений на поверхні грунту.
У ньому одним за іншим йдуть:
- грунт, очищений від природного трав’яного покриву;
- пласт насипного, утрамбованого піску;
- шар гідроізоляційної плівки (мембрана);
- чорнова стяжка, в яку вкладена армована металева сітка;
- утеплювач;
- повторний шар гідроізоляції;
- пласт фінішної чистової цементно-піщаної стяжки підлоги.
Враховуючи конструктивні, а також інженерні особливості конкретного будинку, товщина і склад шарів може різнитися.
Так, якщо передбачається утеплення підлоги своїми руками за допомогою рідкого теплоносія (води, або антифризу), то на чорновій бетонної стяжці підлоги (до слова, в цьому випадку вона називається «підстилаючим шаром» — СНиП 2.03.13-88) монтуються плити, в основі яких лежить пінопласт або екструдований полістирол. Зверху все закривається цементно-піщаною стяжкою.
Необхідність монтування проміжного шару пояснюється наступним — при відсутності теплоізоляційного бар’єру в тому місці, де стикається підпільний простір і опалювальне приміщення, тепло буде йти в грунт.
Про гідроізоляцію
Відносно правильного і грамотного розташування гідроізоляційних шарів слід зазначити, що перший пласт гідроізоляції підлоги вистилається поверх утрамбованого піщаного шару. Він покликаний боротися з капілярною вологістю. Крім того, запобігається витік води, що знаходиться в чорновій бетонній стяжці.
Для цього ж другий прошарок викладається під чистову стяжку. В якості гідроізоляційних матеріалів використовується особливо міцна поліетиленова плівка. У деяких випадках передбачено використання спеціальних мембран.
Відповідно, ціна другого варіанту істотно вища.
Багато зарубіжних і українських будівельників практикують товщину теплоізоляційного шару (пінопласту, або екструдованих плит) в діапазоні від 5 до 10 см.
Порядок монтажних робіт
Як свідчить інструкція, підлоги по грунту облаштовуються таким чином:
- ділянка внутрішнього грунту очищається від родючого шару, коренів, каменів і сміття, а потім ретельно вирівнюється;
- грунт покривається високоміцною бутил-каучуковою EPDM-плівкою;
- зверху засипається піщаний пласт, який після якісно і правильно утрамбовується (використовується механічна вібраційна плита). На нього настилається арматурна сітка;
- встановлюються гідроізоляційні бар’єри (EPDM-плівки, поліетиленові полотна, або спеціальні мембрани);
- заливається чорновий підстильний шар (монтаж звіряється з конструктивним розділом проекту);
- настилається теплоізоляційний прошарок (його товщина визначається теплотехнічними розрахунками та проектною документацією);
- укладається завершальна чистова стяжка, яка в обов’язковому порядку армується сіткою.
Зверніть увагу! На етапі, коли монтується жорстка підстилаюча стяжка, необхідно передбачити створення температурно-усадочних швів. Чорнова стяжка не повинна стикатися зі стінами, перегородками, колонами і технологічними випусками. Для цього використовується демпферна стрічка або поліпропіленові вставки.
За визначенням, чистове стягування може бути виконане двома способами:
- мокрим, коли підлога заливається традиційним цементно-піщаним розчином;
- напів-сухим, при якому на поверхню насипається зволожена цементно-піщана суміш.
Про «грунтові» варіанти
У тому випадку, коли облаштовується монолітна підлога по грунту, то можна говорити про два основні види:
- спочатку ретельно утрамбовується піщана подушка, на яку укладається монолітна плита. У цьому випадку, вона сама є фундаментом;
- під плаваючою плитою знаходиться грунтова засипка. При цьому фундамент ніяк не пов’язаний з фундаментом.
Такий вид перекриттів має низку переваг:
- якщо під плитою мається гідроізоляція, підпільний простір засипано, то грунтові гази не можуть проникнути в приміщення;
- підпільний простір не потрібно вентилювати, оскільки всередині нього немає вологи;
- в останньому, як і в самій бетонній плиті, акумулюється тепло. Такий ефект особливо актуальний там, де стіни мають низьку теплоємність;
- подібні бетонні підлоги — зручна основа для облаштування опалювальних систем типу «тепла підлога»;
- в холодну пору року відбувається безперешкодне проникнення «дарового» геотепла крізь грунт;
- засипні грунти забезпечують теплоізоляцію, яка разом з теплом з дому, перешкоджає промерзання шарів. Навіть, у випадку впливу морозу фундамент не пошкодиться;
- комунікаційні мережі, прокладені у підпільній засипці, не потрібно додатково утеплювати;
- бетонним монолітним підлогам, при створенні яких використовувався архітектурний бетон, не треба додаткові підлогові покриття, оскільки вони апріорі мають естетичний зовнішній вигляд.
Зверніть увагу! Якщо території, на яких здійснюється будівництво будинків, є радіаційно-небезпечні, то використання поліетиленової плівки неприйнятно. Пояснюється це тим, що крізь неї добре проходить грунтовий газ радон.
Для того щоб захистити будинок від радіоактивних грунтових радонових газів, допустимо використання полівінілхлоридних, полівінілацетатних або полікарбонатних плівок.
Висновок
Як свідчить практика, не існує таких умов, які забороняють установку монолітних підлог по грунту. Навіть, якщо грунтові води пролягають досить високо, то й тоді такі підлоги мають місце бути. Відео в цій статті підготувало більше наочної інформації за обумовленою проблемою, дивіться!